Я народилася тоді, коли вони сказали СЛОВО. Я ожила тоді, коли мого тіла торкнулася ЙОГО рука…
Я народився в шістдесят шостому і жив безтурботно, поки в моєму житті не з’явилась вона…
Місце, де я існувала було заповнене схожими на мене. Тільки я була першою і тому змогла оселитися в центрі острова. Звідти я могла бачити увесь свій світ. Суші було дуже мало і вся вона розрізалася безліччю річок, таких, як і я. Всі ми неслися в океан, щоб там піднятися у небо і повернутися в себе. Дуже скоро в наш світ почали приходити такі, як ВІН. Частіше всього вони падали десь в океані, далеко від нашого великого острову. Кожен із них брав частинку нашого світу з собою і зникав, щоб у себе вдома написати кілька рядків, чи нот...