У автора цієї книжки є два крила – поезія і проза. Яке з них потужніше покаже час. А поки що він намагається синхронно ними рухати. Тому одне крило допомагає іншому, підсилюючи своєю участю політ в пошуку свого слова, щоб повністю самовиразитись.

Найкраще, звісно, помітні старання автора в поетичному жанрі. Це експромти, де він довірливо відкритий в своїй радості й печалі, ліриці й інвективі, сприймаючи світ в зіткненні добра і зла, їхнього впливу. Він не боїться повірити й розчаруватися, засміятися й заплакати, розлютитися й подобріти...